Воскові квіти, що з’єднують покоління: у Землянці дітей знайомили з давньою весільною традицією + Фото

У просторі Землянківського сільського клубу відбувся майстер-клас із виготовлення воскованих бутоньєрок. Діти та молодь не просто опановували незвичайне ремесло, а й знайомилися з давньою українською традицією створення весільних прикрас, яка збереглася завдяки родинній пам’яті та майстерності сучасних берегинь.

Наставницею майстер-класу стала майстриня із села Янівка Тетяна Покотило. Вона поділилася з учасниками секретами виготовлення воскових квітів, а також привезла до Землянки власну колекцію воскових віночків.

Для самої майстрині це ремесло має особливу історію. Приблизно дев’ять років тому її увагу привернула стара весільна світлина, яка зберігається у родині. На ній – бабуся її чоловіка Надія Макушенко та Григорій Покотило, які побралися 2 серпня 1955 року в селі Червоне, нині – Есмань.

Найбільше Тетяну Покотилуо зацікавив головний убір нареченої – витончений восковий віночок. Саме він став початком захоплення, яке згодом переросло у справжню справу життя.

Чотири роки тому майстриня наважилася відтворити побачену на світлині прикрасу. Спочатку хотіла зробити лише один віночок. Адже це надзвичайно копітка робота: для виготовлення потрібні папір, дріт, віск і терпіння, а на один виріб може піти від двох до чотирьох тижнів.

Та одним віночком справа не обмежилася. Згодом у колекції пані Тетяни з’явилися нові роботи – частину вона відтворювала за старовинними фотографіями, інші створювала вже в сучасній інтерпретації, додаючи фарбування воску та блиск.

Майстриня також передає свої знання дітям. Разом із вихованцями вона брала участь у конкурсі «Перлини нашої душі» у номінації «Восковий віночок», де її учні вибороли призові місця.

Під час майстер-класу в Землянці діти власноруч створювали основи майбутніх прикрас, занурювали пелюстки у теплий духмяний віск та формували свої бутоньєрки.

За кожною такою квіткою – не лише техніка виготовлення, а й частинка історії. Учасники могли на власному досвіді відчути, скільки часу, терпіння й любові вкладали наші предки у весільні прикраси, які були не просто декоративними елементами, а частиною важливих обрядів та родинної пам’яті.

Тож виготовлені власноруч бутоньєрки стали для дітей не просто сувенірами. Вони перетворилися на маленькі символи зв’язку між минулим і сьогоденням – місточки, якими традиція переходить від старших поколінь до молодших.

Організатори щиро подякували Тетяні Покотило за збереження родинної пам’яті, презентацію унікальної колекції та можливість доторкнутися до рідкісного українського ремесла.

Майстер-клас відбувся в межах проєкту «Жива спадщина: простір взаємодії поколінь і турботи в громаді», який реалізує Фонд громади «За тобою майбутнє» в межах конкурсу «РОСТИ: розвиток та оновлення спільнот з турботою про людей».

Конкурс реалізується ІСАР Єднання в межах проєкту «Єднання для громади» за співфінансування Європейського Союзу та Фундації Міндеру.