Писанки під звуки сирен: глухівчани вірять в ЗСУ та працюють на перемогу

Мистецтво, Таланти 11:44, 21.04.2022
 Поділитися

Поділитися в

З 31 березня до 21 квітня Глухівська школа мистецтв ім. Максима Березовського гостинно зустрічала глухівчан на майстер-класі з писанкарства, ініціатором якого стала відома у нашій країні мисткиня, викладач школи мистецтв Заслужена майстриня України Світлана Грибан.

Майстер-класи викликали у містян справжній ажіотаж, адже за майже місяць проведення заходів, їх відвідало понад 400 жителів та гостей нашого міста віком від 6 до 60+ років. Це справжній аншлаг. Та насправді це – ковток рятувального повітря для глухівчан, що перебувають у складний військовий час хоч і у відносній тиші, але у тиші, що напружує очікуванням невідомого.

А. М.: Світлано Миколаївно, як з’явилася сама ідея серій майстер-класів з писанкарства?

Майстер-класи з писанкарства вже давно проводяться перед Великоднем у Глухові, і це стало доброю традицією. Спочатку вони відбувалися у краєзнавчому музеї. Потім – у публічній бібліотеці, де така
регулярна щорічна активність народила своїх чудових майтринь. А школа мистецтв – чи не найкраще місце для продовження цієї традиції? Майстер-класи передусім були орієнтовані на дітей, які є учнями відділу
образотворчого мистецтва школи. Але в такий непростий військовий час ми долучили до нашого заходу всіх бажаючих глухівчан.

А. М.: Що містить в собі поняття «писанка»?

Коли ми говоримо «писанка», асоціативний ряд одразу веде нас до слова «Україна». Це наш символ, наше традиційне народне мистецтво. Хоча пишуть на яйцях по всьому світові, але саме в Україні писанкарство досягло
довершенності та шаленого регіонального різноманіття. Є традиційна писанка, яка виникла дуже давно і має свої закони як у побудові орнаменту, так і у кольорових поєднаннях. Це народне мистецтво, що передавалося від
попереднього покоління наступному. А є авторська писанка, і це вже індивідуальний витвір митця.

А. М.: Світлано Миколаївно, як Ви вважаєте, чому саме яйце обрано людством як об’єкт для дійства писанкарства?

Яйце – довершений природний матеріал. Його просто приємно тримати в руках, знаючи, що звідти може з`явитися жива істота – пташка. Птахи завжди асоціювалися у людства з небом, весною, теплом, сонцем.
Тому наші пращури малювали на яйцях те, що хотіли донести до вищих сил: прохання добра, здоров`я, радості, миру. Ці письмена викладалися знаками, кластеруючись у різноманітні орнаменти, які з часом набували вишуканості та естетичної краси.

А. М.: Для мене, людини урбанізованої та відірваної від народної творчості, все одно інстинктивно важливим є саме орнаменти, про які Ви згадали вище. У фольклорній творчості кожен знак, кожен колір є символічним.

Саме так, кожен символ і колір має свій сакральний зміст. Наприклад, зображення хреста. Цей знак є дуже широким та всеосяжним, адже він може трактуватися і як християнський символ, і в той же час мати значення
чотирьох стихій – води, землі, повітря, вогоню. Хрест може бути дуже різноманітним за формою: рівностороннім, прямим, косим або коловратом з загнутими в одну сторону кінцями. Саме хрест та зірка є найпоширенішими мотивами на всій територій України. Також часто зображують рослинні,
зооморфні стилізовані символи та інші.

А. М.: У порівнянні з минулими роками, що є особливого у творчому процесі майстер-класу під час війни?

У дуже складний період творчий процес відволікає від постійної тривоги, страху, болі. Дає таку бажану насолоду творчості та сміливості, усвідомлення радості пізнання чогось нового та віри у перемогу. Це не пусті слова. Доказом цьому є те, що ми не переривали свою роботу навіть під час сирен, впевнені в тому, що наші ЗСУ найкращі!

А.М.: Зазвичай до творчості більш схильні дівчата та жінки. Яка половина людства була більш активною під час майстер-класів?

Так, переважна більшість були дівчатка та жінки. Хлопчиків було набагато менше, але то найкращі наші писанкарі.

А.М.: Які емоції випромінювала аудиторія? Чи утворилася фан-група писанкарства?

Одна третина учасників стала постійними відвідувачами заходу. Вони створили першу в своєму житті колекцію писанок. Першу, але не останню! Це говорить тільки про те, що наші заняття мають успіх і продовження. Що
важливо – не було ні одної травми, були маленькі сльози втрат першої розбитої писанки, були щирі захоплення від результату виконаної роботи і розуміння самого процесу технології. Що особисто Вам давали ці заняття?
Я отримала багато нових друзів, знайомих і купу любові у дитячих очах.

Відгуки учасників:

Тетяна Маслюк, багатодітна мати, викладач: «Дуже вдячні керівництву школи мистецтв та особисто Світлані Грибан за те, що у такі важкі часи намагаються хоч якось підтримувати містян психологічно і організували цей
майстер-клас. Мої діти і я, та й усі присутні із задоволенням створювали прекрасні писанки, вкладаючи у них, мабуть, всі свої мрії і бажання про мирне і щасливе життя на нашій Україні із її неповторними традиціями та звичаями.
Діти отримали необхідні знання, вміння та навички для того, щоб потім вдома підготуватися до найбільшого свята усіх християн – Воскресіння Христового і створити неповторні шедеври власного виробництва. Вже
замовили все необхідне, щоб займатися писанкарством самостійно.»

Інга Вертюкова, дитячий лікар «Із великим задоволенням і захопленням відвідувала моя донечка майстер-клас із виготовлення писанки. Даний майстер-клас був важливий і необхідний, особливо у такий складний
період в нашому житті. На заняттях діти пізнавали нове мистецтво для себе, були нові знайомства та багато спілкування, що дуже позитивно впливає на психо-емоційний стан кожного із них і об`єднує всіх. Ця кропітка праця допоможе дітям знайти своє покликання та хоббі у творчості, закличе їх до нових можливостей та захоплень.
Велика подяка організаторам та усьому колективу.»

Автор статті: Анна Мироненко

comments powered by HyperComments
Нагору