Alma Mater – 148 років! Як понад сто років тому у Глухові зародилася кузня освітян

Освіта | 21:46, 25.10.2022
 Поділитися

Поділитися в

Глухівський національний педагогічний університет – найстаріший заклад вищої педагогічної освіти України

Рішення про відкриття Глухівського учительського інститут було ухвалено у вересні 1873 року за ініціативи тодішніх керівників Глухівщини, яку підтримав міністр народної освіти, що особисто відвідав Глухів. 148 років тому – 25 жовтня 1874 року розпочалася підготовка майбутніх учителів у Глухівському інституті.

У ході проведення Великих реформ 1860-х років і, зокрема, освітньої, актуальним стало питання професійної підготовки вчителів. Однак, новий проєкт організації професійної підготовки вчителів з’явився тільки у квітні 1869 р. У листопаді цього ж року міністр народної освіти Російської імперії Дмитро Толстой направив циркуляр піклувальникам навчальних округів про вирішення питання створення міських училищ та учительських інститутів. Однак на затвердження довелось чекати ще три роки, що минули в умовах широкого публічного обговорення законодавчих змін. Поступовість у вирішенні цього питання було викликано необхідністю підготовки необхідних учителів у спеціальних учительських інститутах. І лише у травні 1872 р. імператор Олександр II затвердив Положення про міські училища та вчительські інститути.

Перші учительські інститути на території Російської імперії було відкрито в 1872 р. у Москві, Санкт-Петербурзі та Тифлісі (нині – Тбілісі у Грузії). Через два роки такі ж заклади були створені в Україні – у Глухові та Феодосії, в 1875 р. – у Вільно (нині – Вільнюс у Литві), а також Бєлгороді (на той час українському етнічно, що перебував у відомстві Харківського навчального округу), а також російських містах Казані (обидвоє в 1876 р.) та Оренбурзі (у 1878 р.)

Для відкриття наступного після першого на території сучасної України Глухівського учительського інституту знадобилося 35 років. У 1909 р. такий заклад освіти було відкрито в Києві, а наступного року – в Катеринославі. Весь цей час на всю Російську імперію (до якої входила територія України) існувало вісім учительських інститутів. Серед них лише два на території сучасної України – Глухівський та Феодосійський. Останній проіснував до 1941 р. й зараз знаходиться на тимчасово окупованій території. Таким чином, Глухівський учительський інститут (з 2008 р. – Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка) – єдиний найстаріший заклад вищої педагогічної освіти України.

У 1873 р. Глухів відвідали міністр народної освіти Російської імперії граф Дмитро Толстой та піклувальник Київського навчального округу Антонович. Голови земських зборів Іван Маркович та земської управи Федот Красовський і міський голова Нікола Терещенко підняли питання відкриття у Глухові вчительського інституту для підготовки професійних фахівців. Земством для цього було запропоновано недобудований будинок по сусідству з будівлею прогімназії, що призначався для розміщення земської лікарні. Керівництву Глухівського повітового земства вдалося вмовити міністра відкрити у Глухові учительського інституту.

Члени повітового Глухівського земського зібрання 23 вересня (5 жовтня за новим стилем) підтримали цю пропозицію. Після того як і міське товариство взяло на себе частину видатків на завершення будівництва приміщення для інституту, уповноважені Земства 3 (15) жовтня 1873 р. у звернулися до міністра народної освіти з проханням відкрити в Глухові вчительський інститут та прийняти у власність міністерства будинок. Звичайно ж, вересневу домовленість 1873 року було дотримано. Позитивну санкцію одержали також і від міністерства внутрішніх справ. 2 (14) березня 1874 р. піклувальник Київського освітнього округу отримав повідомлення від міністерства народної освіти, що імператор Олександр ІІ дав згоду «Про прийняття у власність міністерства народної освіти пожертвуваного Глухівським повітовим земством за згодою з місцевим міським товариством будинку для розміщення в ньому Учительського інституту.

6 (18) липня того ж року був призначений директор інституту – інспектор народних училищ Київської, Подільської і Волинської губерній Київського навчального округу колезький радник Олександр Бєлявський (1832-1901), який очолював заклад до 1893 року.

21 вересня (3 жовтня) 1874 р. відбулося офіційне відкриття Глухівського учительського інституту. А 23 вересня розпочались вступні іспити. Із 66 чоловік, які подали заяви, на екзамени з’явились 39 абітурієнтів. Зараховано було 20 чоловік різного віку. Перше засідання педагогічної ради інституту відбулось 30 вересня 1874 р. Початок навчальних занять було відкладено на 25 жовтня. Глухівський учительський інститут з трирічним терміном навчання був закритим закладом освіти (з обов’язковим проживанням студентів у гуртожитку), який готував учителів для міських училищ Чернігівської та Полтавської губерній. Учительський інститут та міське училище при ньому утримувалися за казенний рахунок. Курс навчання в інститутах тривав три роки.

Місто Глухів не випадково було обране для заснування в ньому учительського інституту. Царський уряд проводив політику русифікації та асиміляції українців. Піклувальник Київського навчального округу писав міністрові освіти, що «місто Глухів, знаходячись на околиці Чернігівської губернії, в сусідстві з губерніями Курською та Орловською, має чисто російський характер, а тому вихованці інституту будуть знаходитись поза будь якими неблагонадійними впливами місцевого оточення… І якщо ми бажаємо, щоб учителі в малоросійських губерніях були «справді російські люди» і в той же час розуміли малоросійську мову, необхідно, щоб вони пройшли курс у доброму російському педагогічному закладі, який знаходиться в російському місті».

Зокрема, перший директор Глухівського учительського інституту О. Бєлявський втілював у життя урядову політику «обрусіння краю». Для обмеження можливих проявів українофільства у викладацькому й студентському середовищах у, 1877 р. з інституту в інші заклади вищої освіти були переведені викладачі російської мови І. Житецький та історії Є. Діяконенко. Їх підозрювали у сприянні та симпатії громадському руху. За ініціативи окружного правління до Глухова запросили випускників Санкт-Петербурзької й Київської духовних академій. Ймовірно, саме така необдумана кадрова політика сприяла виникненню конфліктів між керівництвом ЗВО, викладачами та здобувачами освіти на межі 1870-ті–1880‑х рр. За перші чотири роки функціонування вчительського інституту змінилося п’ять викладачів російської мови, чотири викладачі математики, по три – історії, географії та законовчителя.

Здобувачі освіти в учительському інституті на першому році вивчали навчальні дисципліни: Закон Божий, російська мова і церковнослов’янське читання, арифметика та початки алгебри, геометрія, географія, історія (російська і загальна), природнича історія та фізика, педагогіка і дидактика, чистописання, креслення та малювання, співи, гімнастика (дві останні дисципліни – у позаурочний час). Наступні два роки навчання (ІІ-ІІІ класи) вивчення названих навчальних дисциплін поглиблювалося. Багато уваги приділяли граматичному оглядові, написанню творів та творчих робіт за фольклорною тематикою та створення характеристики літературних персонажів тощо. Крім того, вихованці готували письмові роботи з історії та географії. Перший директор О. Бєлявський докладав багато зусиль для збагачення навчально-матеріальної бази інституту, вимагав від викладачів глибоких знань педагогіки та методики викладання власного предмету, вважав необхідним вивчення й узагальнення досвіду найкращих учителів народних шкіл, виступав за поліпшення матеріальних умов учителів. У 1876 р. було відкрито двокласне міське училище, в якому студенти третього року навчання проходили педагогічну практику. Вивчення природознавства супроводжувалося екскурсіями, виконанням практичних завдань, метеорологічними спостереженнями. За всіма предметами виконувалися реферати, обговорення яких проходило під час основних занять. Так, ще майже півтора століття тому закладалися традиції підготовки якісних педагогічних кадрів, які й зараз продовжує Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка – найстаріший заклад вищої педагогічної освіти України.

Олександр Курок, ректор Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, доктор історичних наук, професор

Андрій Гриценко, завідувач кафедри історії, правознавства та методики навчання Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, доктор педагогічних наук

comments powered by HyperComments