Щоб зафіксувати зорепад Персеїди, у Глухові встановили комплекс спостережень метеоритів

Дослідження метеорних тіл та їхньої взаємодії з атмосферою Землі для сучасної науки має велике значення при вирішенні цілого ряду астрономічних, геофізичних і прикладних задач: вивчення походження та еволюції Сонячної системи, оцінка впливу метеоритної речовини на Землю, використання розсіяння радіохвиль на іонізованих метеорних слідах для потреб радіозв’язку, безпека польотів космічних апаратів тощо, – пише на своїй сторінці в фейсбук Борис Грудинин

Особливістю дослідження метеорної активності у радіодіапазоні є той факт, що реєструється не частина енергії, яка випромінюється під час згорання метеороїда в атмосфері, а частина перевипроміненої енергії від наземних трансляторів телерадіомовлення (так зване розсіяння вперед, від англ. – forward scattering).

Сьогодні реєстрація відлунь радіохвиль від іонізованих слідів метеороїдів в радіодіапазоні за допомогою метода прийому відлунь сигналів загоризонтних радіостанцій (FM, Frequency Modulation) проводиться з використанням чотирьох радіотрас, створених за ініціативою Науково-дослідного інституту «Миколаївська астрономічна обсерваторія» (НДІ «МАО»): Кельце–Миколаїв, частота 88.2 МГц, довжина 910 км; Стамбул–Миколаїв, частота 88.2 МГц, довжина 700 км; Соннеберг (Німеччина)–Львів, частота 91.7 МГц, довжина 900 км; Будапешт–Рівне, частота 94.8 МГц, довжина 635 км.

У квітні поточного року НДІ «МАО» уклала Угоду про співпрацю з Глухівським НПУ імені О. Довженка. В межах цієї Угоди на факультеті природничої і фізико-математичної освіти організовано роботу автоматизованого комплексу спостережень метеорів, який 5 серпня 2019 р. з успіхом запущено в дію. Складниками комплексу з реєстрації радіовідлунь є програмно керований приймач Realtek RTL2832U; направлена антена типу Ягі-Уда, розрахована на потрібний діапазон частот (88–108 МГц); програмне забезпечення для управління приймачем та збереження інформації; встановлений інтерпретатор мови програмування Python 3.4 з бібліотеками numpy, matplotlib, wave; програми обробки отриманих з ефіру масивів даних, розроблені на мові програмування Python. 

Комплекс приймає сигнал потужної загоризонтної FM станції, розташованої в місті Кельце (Польща) на відстані приблизно 940 км від Глухова. FM станцію вибрано з урахуванням як азимутально-частотного розподілу шумів в місці розміщення комплексу, так і місць дислокацій, потужностей та частот випромінювання станцій передавачів і радіочастот. 

Відтак в Україні відкрито нову радіотрасу реєстрації відлунь радіохвиль від іонізованих слідів метеороїдів (траса Кельце–Глухів, частота 88.2 МГц). За добу роботи комплексу вже зафіксовано 45 вторгнень із космосу!!! І це тільки початок! Відмічу, що дані фіксації рідіовідлунь автоматично передаються на сайт європейського проекту RMOB (англ. – Radio Meteor Observing Bulletin).

Особливо важливим для нас було відкрити радіотрасу до щорічного серпневого метеоритного дощу, який ще називають зорепадом Персеїди. Це явище є найвідомішим «зорепадом» і відбувається в період проходження Землі через шлейф комети Свіфта-Туттля (109P/Swift-Tuttle). Період зорепаду розпочався ще 15 липня 2019 року і закінчиться аж 17 серпня. Найбільш «зорепадна» ніч очікується в ніч з 12 на 13 серпня. 

Дякую всім, хто долучився до реалізації цього проекту – ректору Глухівського НПУ ім. О. Довженка, доктору історичних наук, професору О. І. Курку; працівникам господарської частини разом із проректором з адміністративно-господарської роботи А. В. Коротичем; спеціалісту з обслуговування комп’ютерної техніки С. М. Кубану; декану факультету природничої і фізико-математичної освіти, кандидату педагогічних наук, доценту М. В. Хроленко; завкафедри фізико-математичної освіти та інформатики, доктору фізико-математичних наук, професору І. І. Качурику; ст. лаборанту кафедри фізико-математичної освіти та інформатики С. Б. Новікову та ін.