Юнак із Глухова змушує плакати дорослих жінок

Віталію Третяку – всього 14, але своїм талантом він сягає глибин людських душ, штовхає на роздуми і залишає добрий слід в серцях. І мало хто знає, що все в його житті починалося дуже погано. Коли малюку був лише один рочок, на його очах трапилася жахлива трагедія – вбивство мами та смерть тата.

Опікуватися дитятком, яке вмить осиротіло, стала його бабуся по татовій лінії, Надія Жуковська. Надія Романівна розповіла нам, що з самого малку онук проявляв здібності до музики: як тільки її почує – відразу танцює та співає. Тож, коли хлопчик  підріс і пішов до школи, невдовзі вступив і до Школи мистецтв. Де під керуванням викладача Наталії Шаройко почав здобувати музичну освіту. Віталій – учень 9-го класу  Глухівського ліцей – інтернату з посиленою військовою та фізичною підготовкою. Ми побували в навчальному закладі та поспілкувались з юнаком. Красивий – високий, кароокий та чорнявий, життєрадісний, усміхнений, з чарівним голосом…

На запитання кореспондента, як справи в навчанні, щиро відповідає: «Та, так собі, не дуже…». А ось про своє захоплення музикою може розповідати безкінечно та емоційно. Логічно: якщо у дитина талант співака, то це приносить йому справжнє щастя та надихає. Пісні та сцена – це крила Віталія! У ліцеї – інтернаті з юнаком займається вчитель музики Євген Дзекелєв, який розповів, що підбирає репертуар залежно від тематики заходу, але здебільшого це патріотичні пісні про Україну. Так, наприклад – «Зєднаймося у вірі, українці» тощо. Є пісні і про кохання: куди ж без нього? Свою майбутню професію герой статті хоче поєднати з музикою та співом, адже улюблена справа, завдяки якій можна заробляти, це і є щасливе життя. Недарма існує такий вислів: «Якщо справа не до серця, назавжди зачинена до щастя дверця».

Поцікавилися  ми і думкою директора ліцею  Ірини Терещенко  стосовно героя матеріалу. Зі слів Ірини Іванівни, в закладі – 450 учнів, і всі вони – дуже талановиті. Віталій вже в 9-му класі, і тому свідомо розуміє, ким хоче стати. «Він – надійний випускник, захисник нашої держави, я йому довіряю і пішла б з ним у розвідку!», – так влучно охарактеризувала Віталія Третяка очільниця закладу.

І ці слова – найточніша та справедлива оцінка для юнака! Що ж, побажаємо хлопцю щасливої долі, міцного здоров’я йому та його бабусі Надії Романівні, і, безумовно, здійснення мрій!

P.S: Многие знают парня под именем Андрей (на самом деле у него два имени). Журналист Глухов.инфо использовал в статье имя, официально указанное в документах