Якщо роботодавець “годує сніданками” глухівчан з приводу офіційного оформлення

Кожному Конституцією України гарантовано право на працю. Воно включає можливість заробляти собі на життя працею, яку людина вільно вибирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 232 Кодексу законів про працю України у судовому порядку розглядаються трудові спори працівників про оформлення трудових відносин при виконанні ними роботи без укладення трудового договору та встановлення періоду такої роботи.

Для захисту своїх прав працівнику необхідно звернутися в суд з позовною заявою, у якій вказати період роботи, посада (фах), з якої він був залучений до роботи, вказати безпосередню роботу, яку працівник виконував, кому в процесі виконання роботи був підпорядкований, який режим роботи і тривалість робочого часу була визначена роботодавцем, відзначити факт невнесення запису в трудову книжку про прийом на роботу, вимагати від суду визнати відносини між працівником і роботодавцем трудовими, зобов’язати роботодавця внести запис про роботу в трудову книжку і виплатити заробітну плату.

Доказами у суді можуть бути: свідоцтва звільнених працівників, раніше офіційно працюючих у роботодавця (ключовим буде наявність трудового договору або запису в трудовій книжці); розрахункові листи про заробітну плату (іноді роботодавець видає їх неоформленим працівникам); штатний розклад; фотографії на робочому місці, в процесі роботи; пропуск, виписаний на працівника; інші докази, що підтверджують факт наявності трудових відносин.

Джерело: segodnya