Втрачені голоси клубу і дзвони школи: будні села на Есманщині

Колись у мальовничому селі Есманської громади проживало понад пів тисячі людей. Місцевий клуб був відомий своїми творчими колективами далеко за межами Глухівщини, а школа — прикладом для інших. Її випускники не раз допомагали рідному краю, а нині долучаються до його відновлення.

Та сьогодні в селі залишилося близько пів сотні мешканців. Щодня тут чутно відлуння обстрілів, а іноді снаряди падають зовсім поруч. За останні пів року знищено будівлі школи та клубу, пошкоджено електроопори та остаточно виведено з ладу вежу зв’язку.

Команда гуманітарної місії «Проліска» в Конотопі, що працює за підтримки UNHCR Ukraine — Агентства ООН у справах біженців, надала допомогу у відновленні житла 20 місцевих жителів, а також провела чотири консультації щодо отримання компенсацій за зруйноване чи пошкоджене майно.

«Ще з минулого року до нас не заїжджає швидка чи пожежна. Іноді проривається пошта, але частіше староста привозить продукти й гроші. Староста у нас — людина з великої літери. Якби не він, ми б і хліба не бачили, і без ліків би залишилися», — розповідає пані Ангеліна, одна з небагатьох, хто продовжує жити у прикордонному селі попри постійні обстріли.