«Вона поверталася додому, щоб співати»: російський удар забрав життя 20-річної Вікторії Слободянюк зі Слоута + Фото
Поділитися в
Копіювати посилання
Вікторія Слободянюк зі Слоута мала попереду все життя. Їй було лише 20 років. Вона навчалася на вчителя у Глухові, а у вільний час поверталася до рідного села, щоб співати, танцювати, виступати на сцені та займатися з дітьми. 9 серпня російський удар обірвав її життя. Того ж вечора загинув 25-річний Максим Сухопар.
Для Вікторії сцена була не просто місцем для виступів. Вона була частиною її життя. Дівчина брала участь у художній самодіяльності, була ведучою місцевих заходів, співала, танцювала, декламувала вірші та грала у постановках. Її талант і любов до творчості бачили всі, хто хоча б раз зустрічав Віку на сцені.
Особливо близькою вона була для художньої керівниці Альони Нахабич, яка після загибелі дівчини поділилася своїми спогадами. Вона називає Вікторію своїм справжнім скарбом, правою рукою та незамінною ведучою кожного заходу.
Разом вони організували й провели чимало благодійних заходів на підтримку українських військових. Вікторія завжди відгукувалася на прохання допомогти, брала на себе відповідальність і вкладала душу в те, що робила.
«Вона жила сценою», – так згадує її художня керівниця.
Та творчість для Віки не обмежувалася виступами. Вона поверталася з Глухова до рідного села, щоб співати разом із дітьми та допомагати їм пізнавати українську пісню.
Їй було лише 19, коли життя раптово обірвалося. За кілька тижнів Вікторії мало виповнитися 20 років. Не судилося.
Її художня керівниця зізнається, що після загибелі Вікторії сцена вже не буде такою, як раніше. Разом із дівчиною зникла частина того творчого світу, який вони створювали разом.
«У серці залишилася порожнеча, яку нічим не заповнити», – написала Альона Нахабич, прощаючись зі своєю вихованкою.
9 серпня російський удар забрав життя не лише Вікторії. Поруч із нею загинув 25-річний Максим Сухопар.
Йому було 25. Вік, коли попереду, здавалося б, цілий світ. Коли будують плани, працюють, закохуються, сміються, мріють про майбутнє. Але російська війна знову забрала життя молодих людей, які мали жити.
Вікторія Слободянюк.
Максим Сухопар.
Двоє молодих людей. 20 і 25 років. За цими іменами – чиїсь діти, друзі, близькі, мрії та нездійснені плани. Їхнє життя не мало обірватися так рано. Світла пам’ять Вікторії та Максиму. Щирі співчуття їхнім рідним і близьким. Сил пережити непоправну втрату.
“Рідне село, друзі та всі небайдужі люди… Ворожий удар жорстоко забрав життя нашої юної, талановитої дівчини. Серце крається від думки, яку непоправну втрату й біль зараз проживає її мама. Ніякі слова не здатні загоїти цю рану, але ми можемо об’єднатися й підставити плече підтримки. Давайте разом допоможемо мамі Юлії вистояти в цей найважчий, найтемніший час. Будь-яка сума, кожна гривня чи просто репост зараз мають величезне значення, – написала у Фейбуці пані Альона.
