Вчить підлітків стріляти з лука, фехтувати та метати ножі в ціль. Історія Романа Дзеркелева із Глухова
Поділитися в
Копіювати посилання
Роман Дзекелев – керівник громадської організації “Козацький клуб “Гарда”. Чоловік мешкає у Глухові, що на Сумщині, працює викладачем у школі. У вільний час розповідає дітям про історію козацтва, побут, традиції, озброєння козаків. На цьогорічному дитячому відпочинку в екотаборі “Воргол“, чоловік вчив підлітків стріляти з лука, фехтувати та метати ножі в ціль. До дітей приїхав у козацькому жупані із шаблею та дерев’яною ложкою. Історію цих речей розповів Суспільному.
Козацький клуб “Гарда” був заснований Ігорем Білевичем (загинув на війні восени 2022) та Романом Дзекелевим. За словами Романа Дзекелева, організація присвячена відродженню традицій українського козацтва, ремесел та захисту України.
Майже всі діти вперше тримають лук у руках – як вправляються із ним?
Я думаю, що це просто все в них в крові, тому вони просто беруть і роблять. Довго пояснювати не треба, вчити не треба, після однієї спроби вони вже розуміють механізм. Тому це дає надію в те, що в нас серйозне і сильне майбутнє покоління росте.
Максим Конюх — організатор цього табору — нас сьогодні покликав для того, щоб ми трохи показали козацтво та розповіли дітям про історію козацької зброї. Ну і потренувалися в її використанні. Ми стріляємо з лука, махаємо шаблями і фехтуємо як справжні козаки.
Опудало, в яке стріляють з лука, вбране у російську військову форму, звідки воно?
Організатори, мабуть, десь затрофеїли такі артефакти, які можна використовувати, щоб максимально знімати стрес, тому що всім нам іноді хочеться просто вивільнити всі свої емоції. І такий костюм до цього спонукає якнайкраще.
Ви не вперше працюєте із дітьми в екотаборі “Ворголі”?
У Ворголі був проведений дуже класний фестиваль живої історії, ми сюди приїжджали. Я тут був, ми також займалися перфомансом із шаблями. Звісно, зараз ми трохи розширили спектр своєї діяльності, в нас ще з’явилося хортингові фехтування. Тому в нас стежка сюди протоптана. Ми вже знаємо дорогу і ми дуже раді завжди сюди приїжджати. Тут дуже серйозний дух давнини, історії. І це насправді місце сили, місце саме для таких справ.
Ми намагаємося більш-менш бути схожими на тих козаків, які були в 17 столітті. Коли я одягаю свій козацький жупан, беру до рук зброю, то розумію, що це не костюм, а справжній одяг, в якому просто треба тут бути.
До речі, цей жупан має непросту історію. Мені його передала дружина загиблого воїна Юрія Коваленка.
Це був класний історик, професіонал своєї справи, видатний український археолог. Він його собі пошив для того, щоб брати участь у фестивалях. Його дружина вирішила, що цей жупан мають бачити люди. Я вважаю, що в ньому є велика сила, історичний і художній потенціал.
Разом з Романом Дзекелевим клуб “Гарда” заснував Ігор Білевич – він загинув на війні. Він був різьбярем і створив для Романа козацьку дерев’яну ложку.
Відомо, що козаки носили ложки в шкіряних чохлах — це було доведено археологічно. Археолог Ігор Свєшніков знайшов таку річ, а Ігор Білевич її відтворив. Зробив ложку та чохол – це був його подарунок мені. Для мене це свята річ. Я маю святу місію показувати і розказувати цю історію, тому що так заповідали мої вчителі й так заповідав мій друг та побратим по вчительській справі.
У Вас в руках шабля. Розкажіть про неї.
Шабля в моїй руці — це макет, копія. Звісно що вона не заточена. На ній є певне гравіювання “Слава нації — смерть ворогам”, “Козацькому роду нема переводу” – такі сакральні слова для нас. Власне, чому шабля, чому гарда? Відомо, що є такий елемент на шаблі – гарда.
Це оця перетинка, яка захищає руку від іншої шаблі. У фехтуванні в історичному, і, я так розумію, в олімпійському теж є такий елемент — гарда. Це коли ми стримуємо супротивника і змушуємо його зробити якийсь рух, тобто висяча гарда. І отаким чином ми стримуємо, ми напоготові, ми готові захищатися, ми провокуємо на атаку, щоб вразити свого супротивника у відповідь.
Ця шабля — мінімальна реконструкція, щоб діти бачили, якими були справжні козаки, не вірили стереотипам, міфам і брехливій історії, яку нам дуже довгий час нав’язували. Тому ми намагаємося до цього повертатися і повертати дітей.
Всі думають, що шабля — це основна зброя козаків. Насправді основна зброя козаків, звісно, вогнепальна зброя. Вони стріляли з самопалів, рушниць, аркебуз, з іншого. Шабля була крутою шляхетською зброєю. Її носили в цивільному житті, але, звісно, і на війні, тому що це була зброя останнього рубежу. Коли вже стикалися вороги з ворогами, то билися на шаблі.
