У Чернігові презентували документальний фільм, створений з матеріалу, який знімав Юрій Коваленко до останніх хвилин свого життя
Поділитися в
Копіювати посилання
Ранок 24 лютого 2022 року. Траса Кіпті-Глухів-Бачівськ. Перші колони росіян прямують повз Глухів на Чернігівщину, а далі – Київ. У складі 16 омпб 58 окрема мотопіхотна бригада імені гетьмана Івана Виговського, який першим висунувся стримувати ворога, був штаб-сержант Юрій Коваленко. Далі були виконання задач в Чернігівській області та на Броварському напрямку, де була розбита колона росіян. …І нарешті – Серебрянський ліс на Луганщині.
Сьогодні “Про честь і гідність. Про Юрія Коваленка (22.03.1966 – 14.03 2023 р.) – друга, колегу, історика, археолога, вченого, ВОЇНА” говорили в минулому часі. У Національний заповідник “Чернігів стародавній” презентували документальний фільм, який створено з матеріалу, який сам Юрій знімав в березні 2023 року до останніх хвилин свого життя. Це останні його два дні. Далі – постріл танку і однострій з рваним отвором від осколку, який продемонструвала на презентації дружина Юрія Оксана Коваленко.
Згадували як про воїна, так і про археолога, адже він відомий розкопками і дослідженнями руїн спаленого московитами у 1708 році Батурина на Чернігівщині. Вкотре перебуваючи тут зі своїм підрозділом вже після звільнення області від росіян, він копав окопи і казав: «Я копаю окопи, але дивлюся, щоб нічого не пошкодити». Національний заповідник «Гетьманська столиця»
Український вчений, історик, археолог, учасник місії «Чорний тюльпан», краєзнавець, викладач, музикант, військовослужбовець ЗСУ. Юрій Коваленко підписав контракт із ЗСУ ще у грудні 2020 році, до «великої» війни брав участь у бойових діях за Авдіївку. Продовжував займатися науковою діяльністю і у 2012 році у Чернігові захистив кандидатську дисертацію.
Ще у 2014 році як військовий археолог у гуманітарній місії «Чорний тюльпан» мав 9 ротацій на окуповану територію, де віднайшли та ідентифікували понад 150 тіл загиблих в боях за Іловайськ та Дебальцеве.
Штаб-сержант Юрій Коваленко нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. Посмертно.
