Стихійні стежки – акт непокори глухівчан або натяк на благоустрій міста під людей?

Глухівчани помічають, скільки б комунальники не перекопували клумби, переорювали стежки, змушуючи людей обходити по “квадрату”, скільки би підприємці не огороджували ділянку біля своїх магазинів, висаджували кущі, містяни все одно простують по траві, зрізаючи собі шлях до наміченого пункту. Стихійно витоптаними стежками, або «бажаними стежками» називається таке явлення.

Чому глухівчани ходять по газонам? Безумовно, аби скоротити шлях усупереч запланованому благоустрою. Це не акт громадської непокори, як то бачать комунальники.

Місто створюється для людей. Тому стихійно витоптані доріжки є натяком на діалог між природним і штучним середовищем. А тому немає логіки в тому, аби змушувати пішоходів підлаштовуватися під чиїсь плани.

Ходіння – це спосіб не лише буття у світі, але і його перетворення.