Спортивна загартованість принесла волейболістам з Глухова впевнену перемогу на турнірі у Чернігівській області

Спорт | 16:18, 10.03.2025
 Поділитися

Поділитися в

1 березня у Бобровиці (Чернігівська обл) відбувся волейбольний турнір памʼяті Віктора Шипка. Щороку цей вид спорту збирав спортсменів з Чернігівської, Київської областей та Києва.

Про те, як проходив турнір в деталях красномовно розповів Володимир Романенко:

“Спочатку пандемія, а потім повномасштабна війна зупинили товаристські зустрічі. Але памʼять про нього живе у колишньому райцентрі і три команди грали у прекрасній спортивній залі місцевої школи.

В турнірі приймала участь і команда волейбольного клубу ім. К. Реви з нашого рідного міста Глухова.

Розпочала команда з виїзду з міста о 6-й годині ранку, оскільки подолати потрібно було близько 260 кілометрів.

До місця проведення добралися вчасно, і одразу дві перші гри підряд припали саме на нашу команду. Церемонія відкриття турніру, жеребкування і в бій.

Затишний, теплий зал, кава “з дороги” та легкий “перекус”, достатня кількість часу на розминку – все це трохи збалансувало сили та енергію, затрачені на шлях і ранній підйом.

Наша команда виступала у складі Сугоняко Миколи, Гриценко Віктора, Ковальчука Володимира, Ковальчука Миколи, Олександра Закревського та Олександра Гончарова. Саме так, 6 чоловік, без замін та прав на похибки і можливі травми.

Першу гру виграли 2:0 у команди “Десна” Чернігівської області. Другу гру довелось грати не лише проти команди хазяїв турніру, а ще й проти місцевого головного судді.

Все бачили, але такого, щоб “крали” по п’ять очок на перших десяти розіграшах, – такого ще не було ніде. Всі спроби нашого капітана звернутись до судді карались одразу картками, не даючи змоги навіть підійти. Як наслідок 8 “виграних” суддею очок так програш першої партії. До того ж за команду хозяїв грав хлопець якому було 17-18 років. Високий, атлетичний. Деякі гравці команди клубу Реви вже з ним перетиналися на турнірах та навіть грали разом.

Другу партію зібрались та розпочали. Можна сказати вдарили по супернику. І вдарили так, що за один перехід набрали 11 очок, 7 з яких заробили на силовій подачі всього одного гравця. Повели 11:3. Потім підтисли ще. Як наслідок – виграна партія з розривом майже вдвічі більше очок. Отже 1:1.

Вирішальну партію знов весь час доганяли. Перехід відбувся при рахунку 8:6 на користь місцевої команди хозяїв. Далі взяли перерву. Наздогнали. Суперник також взяв хвилинну перерву. Та не допомогло. Чи то спортивна злість, чи то ще якась,- але впевнена перемога нашої команди!

Дочекалися кінця наступних ігор. Потім нагородження, визначення кращих гравців, церемонія закриття, фотографування та “неофіційна” частина.

Одними з кращих гравців турніру стали одразу два гравці ВК ім. К. Реви – Ковальчук Володимир та Сугоняко Микола.

Також відбулося відкриття куточка волейбольної слави. Церемонію відкриття доручили двом кращим гравцям турніру. Які також були ще й найстаршими гравцями турніру, серед яких був наш Ковальчук Володимир. Потім промова нашого капітана Сугоняко Миколи та неочікуване для організаторів рішення з боку нашої команди! Перехідний кубок за рішенням команди- переможниці із Глухова зберігатиметься до наступних змагань у цьому спортивному музеї.

Дякуємо нашим ЗСУ за те, що ціною власного життя наближають перемогу та надають можливість приймати участь у змаганнях і відчувати хоч якийсь затишок та надію на спокій.

Одне з наших найбільших бажань: аби ці та наступні змагання відбулися у мирній країні! Віримо!

P.S.: Від себе хочу добавити, саме Микола і Олександр Гончаров (вчитель фізвиховання СШ N1) – стержневі гравці глухівської команди.

Ясна річ, що вони дещо молодші від основних ветеранів команди, але коли проти вас виходять грати взагалі 20-річні хлопці, то ветеранській команді потрібно якось розумно реагувати на такі речі…

МОЛОДЦІ глухівчани, тримають в наш нелегкий час спортивну гідність Гетьманської столиці”, – йдеться в дописі.

comments powered by HyperComments