Соціальна працівниця з Шалигинської громади ризикує життям, допомагаючи людям у зоні небезпеки

У час, коли війна продовжує випробовувати на міцність українців, справжні герої – це не лише ті, хто тримає оборону на фронті, а й ті, хто стоїть на варті людяності в тилу. Серед них – Домашенко Наталія Борисівна, соціальна працівниця з Шалигинської громади Шосткинського району, яка щодня ризикує власним життям заради тих, хто потребує допомоги.

Наталія Борисівна народилася 30 травня 1979 року в селі Черневе. Після багатьох років праці кухарем вона з січня 2025 року приєдналася до команди комунальної установи «Центр надання соціальних послуг» Березівської сільської ради, щоб допомагати людям, які залишилися в прифронтових населених пунктах.

Через постійну небезпеку більшість мешканців громади виїхали у безпечніші регіони України чи за кордон. Але є й ті, хто з різних причин не зміг або не захотів залишити рідну домівку. Саме цим людям допомагає Наталія Борисівна – з турботою, силою духу та незламною вірою у добро.

Попри обстріли, вона щодня відвідує своїх підопічних: приносить гуманітарну допомогу, продукти, засоби гігієни, воду, ліки, безкоштовний хліб, а іноді готує їм їжу навіть зі своїх власних запасів. Вона носить воду з колодязя, пере речі, міняє памперси лежачим людям, а після “прильотів” у їхніх будинках – забиває вибиті вікна та ремонтує двері власноруч.

Її робота – це щоденний подвиг, адже вона не просто виконує службові обов’язки, а стає для своїх підопічних справжньою опорою, другом і родиною. Люди, яких вона доглядає, кажуть про неї: «Без Наталії Борисівни ми б не впоралися. Вона – наше світло серед темряви».

Наталія Домашенко доводить, що соціальна робота – це не лише професія, а поклик серця, і навіть у найважчі часи людяність і співчуття залишаються найпотужнішою зброєю проти зневіри.