Пішов із життя музикант і хранитель традицій Глухівщини

Відійшов у вічність Микола Васильович Гурець (1953–2025), талановитий музикант, акомпаніатор і щира людина, чия доля була нерозривно пов’язана з культурним життям громади.

Микола Гурець був уродженцем і справжнім патріотом свого краю. Його добре знали на Глухівщині як людину, яка жила музикою і служила їй не заради звань, а за покликом серця. Він є рідним братом заслуженого артиста України, відомого тенора Олександра Гурця, однак сам обрав тиху, але надзвичайно важливу місію – працювати поруч із людьми, зберігати народну пісню та підтримувати аматорське мистецтво.

У різні роки Микола Васильович працював художнім керівником Будинку культури, вкладаючи знання, досвід і душу в розвиток місцевих творчих колективів. Особливе місце в його житті займала робота з жіночим ансамблем «Криниченька» з села Перемога Глухівської громади, де він упродовж тривалого часу, майже до останніх днів, був акомпаніатором.

Попри аматорський статус, його внесок у звучання колективу був професійним за суттю. Він тонко відчував народну пісню, умів підтримати виконавців, знайти потрібну інтонацію і створити ту особливу атмосферу, коли музика торкається серця. Для учасниць ансамблю він був не просто музикантом, а наставником, порадником і надійною опорою.

Миколу Васильовича згадують як людину скромну, світлу, глибоко порядну, з великою повагою до традицій і людей поруч. Його музика звучала без пафосу, але з душею – і саме тому запам’ятовувалася.

Світла пам’ять про Миколу Гурця назавжди залишиться у мелодіях, які він супроводжував, у піснях ансамблю «Криниченька», у серцях колег, друзів і всіх, хто мав щастя знати його особисто.

Щирі співчуття рідним і близьким.

Світла і вічна пам’ять!