Освітяни Сумщини, зокрема Глухова, долучилися до обговорення результатів всеукраїнського дослідження якості освіти в умовах війни

​Представники Сумської області та безпосередньо Глухова взяли участь у презентації результатів третього етапу масштабного загальнодержавного моніторингового дослідження, що оцінювало якість загальної середньої освіти в умовах воєнного стану.

Цей аналіз, проведений методом тестування з української мови та математики серед учнів шостих і восьмих класів, став важливим інструментом для розуміння реального стану знань українських школярів, які змушені вчитися під час повітряних тривог, безпекових загроз та вимкнень електроенергії.

​Професійну спільноту нашого регіону на заході представляли начальниця управління Державної служби якості освіти у Сумській області Алла Рябуха, її заступниця та керівниця відділу інституційного аудиту Наталія Юшко, а також начальник управління освіти Кролевецької міської ради Станіслав Масалига.

Особливу увагу до практичного впровадження освітніх стандартів під час війни засвідчила участь у презентації директорки Комунального закладу Сумської обласної ради «Глухівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою» Наталії Троші.

Місцеві освітяни спільно з колегами шукали відповіді на питання, як ефективно долати освітні втрати в громадах, що перебувають у безпосередній близькості до зони бойових дій.

​Під час обговорення Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий підкреслив, що повномасштабне вторгнення не зупинило навчальний процес у країні, а збереження стабільності освітніх показників є великим спільним досягненням, яким держава завдячує стійкості українських педагогів та мужності Збройних Сил України.

Своєю чергою Голова профільного комітету Верховної Ради Сергій Бабак зауважив, що до нинішньої вибірки потрапили учні, які ще не навчалися за програмами Нової української школи, завдяки чому фахівці змогли зробити об’єктивні перші висновки про дієвість реформи на контрасті зі старою системою.

Водночас Голова Служби якості освіти Руслан Гурак наголосив, що зібрані дані мають стати реальним практичним підґрунтям для керівників шкіл та педагогічних рад, допомагаючи їм ухвалювати швидкі управлінські рішення на місцях.

​Самі ж результати дослідження, яке охопило понад вісім тисяч учнів із 226 шкіл країни, виявили суттєві відмінності залежно від віку дітей.

Зокрема, шестикласники продемонстрували обнадійливу стабільність: їхні результати з математики тримаються на колишньому рівні, а з української мови помітне навіть незначне покращення.

Натомість серед учнів восьмих класів зафіксовано тривожну тенденцію до зниження успішності, яка найбільш відчутно проявилася саме під час виконання завдань з математики.

​Аналізуючи ключові фактори впливу на якість знань, експерти дійшли висновку, що вирішальну роль відіграє формат навчання.

Школярі, які мають змогу відвідувати уроки очно та взаємодіяти з вчителями безпосередньо у класах, значно краще аналізують інформацію та логічно міркують, тоді як тривала дистанційна освіта продовжує поглиблювати розриви в знаннях.

Окрім цього, зберігається відчутна диспропорція між містом і селом – міські учні стабільно показують вищі результати.

Для прифронтової Сумщини ситуація залишається хиткою, адже наздоганяти пропущену через обстріли програму дітям вкрай складно, попри те, що показники останнього року дещо наблизилися до довоєнних маркерів.

Також фахівці виявили прямий зв’язок між емоційним станом дитини та її оцінками: учні, які відчувають підтримку родини та мають нижчий рівень тривожності, набагато частіше справляються із завданнями високого рівня складності.

Отримані аналітичні дані, зібрані за підтримки Інституту освітньої аналітики, УІРО та ЮНІСЕФ, тепер ляжуть в основу оновленої державної політики та спеціальних програм із надолужування знань.