Напередодні свята Кріс з Мюнхену зробив значний внесок у придбання авто для глухівчан на передову

Волонтерська організація ГО “Допомога – м.Глухів” наприкінці листопаду анонсувала збір коштів на автомобіль для військових, які нині знаходяться в одній з найгарячіших точок фронту. Ситуація там критична, хлопці ризикували залишитися “без колес” взагалі, тому було потрібне додаткове авто, на якому можна евакуювати поранених з поля бою. Інакше довелося б виносити побратимів на власних плечах, що в тих умовах, де перебувають захисники, вкрай складно і небезпечно. Ціна питання – 120 тис. гривень.

На заклик про збір на автівку відгукнулися чимало небайдужих глухівчан. Люди допомогали грошима, робили внески з виторгу печива, патріотичних ланцюжків тощо. Спільний вклад кожного – важливий і неоціненний. За цей час вдалося зібрати близько 40 тис. грн. Тобто, левова частина від збору залишалася незакритою.

Сьогодні ж стало відомо, що вчора о 22.00 на волонтерський рахунок надійшла сума 2022 $ з підписом на українській мові “автомобіль для 211 бата”! А це 73 941 грн.

“Людина, яка зовсім з нами не знайома зробила такий щедрий жест, аби порадувати наших мужніх захисників, які в ці свята не можуть бути поруч зі своїми родинами, бо боронять нашу країну від ворога!”, – зазначила Ірина Баранова.

Нам стало цікаво, що спонукало добродія на такий вчинок, чи пов`язаний він якимось чином з нашим містом (можливо, родинні зв`язки). Знайшли його у фейсбуці, запитали і дізналися!

Кріс родом Мюнхену, працює в енергетичній промисловісті, щиро підтримує Україну серцем і душею, тому вирішив допомогти:

“Це не велика історія. Сполучення з Глуховом немає. Просто додав в друзі жінок, де і побачив у профілі заклики до пожертвувань. Ймовірно, зазначалося, що не вистачає на придбання 80 тис. грн. Для мене пожертва не така велика. Звичайно, це ризик, кому ви просто надсилаєте гроші.

Стосовно війни – це повний абсурд. За два десятиліття я бачив лише дестабілізацію з боку Москви. Щоб відігнати нападника, допомога повинна надаватись і буде надаватися. Я мав два дуже короткі контакти з українками в Німеччині і помітив певне людське співчуття, яке було для мене новим. А мені якось дістався дуже смачний чай із Криму. В іншому для німців Україна була фактично як Росія – братська держава, стільки спорідненості, одна писемність і переважно російська мова. Ми тільки зараз дізналися, що існує така велика різниця. Звичайно, я за вільну, самовизначену Україну без корупції. Я бажаю вам усіляких успіхів і щастя.”, – наостанок додав Кріс.