Місяць у бомбосховищі з немовлям та кішкою. Як виживає подружжя лікарів з Сумщини під час війни
Поділитися в
Копіювати посилання
Подружжя лікарів з двомісячною дитиною та домашнім улюбленцем вже місяць ночують у бомбосховищі лікарні, що на Сумщині. Кажуть, це – вимушений крок.
“Я невропатолог, жінка – рентгенолог. 24-го війну я зустрів на роботі. Коли побачили це, були шоковані. Потім на роботу треба йти, все ж таки лікарі. Спочатку вирішили йти разом, щоб не розділятися, нам запропонували жити тут”, – розповідає Сергій, лікар-невропатолог.
“Ми живемо далеченько від роботи, я в декреті, чоловік – на роботі, і щоб не йти через все місто у такий небезпечний час. При тривозі можемо швидше сюди спускатися, а не йти через всю вулицю до бомбосховища” – говорить Вікторія, дружина Сергія.
Вдома родина не живе з 26 лютого, каже Вікторія. У своє нове помешкання взяли лише необхідне.
“Справляємось. Нам допомагають і з гуманітарною допомогою, пропонують підгузки, їжу. Весь медперсонал нас забезпечує речами та моральною допомогою”.
В укриття, розповідають, спускаються на ніч та по тривозі. Вдень – живуть у підсобному приміщенні, яке облаштували під кімнату. Сюди забрали іграшки, колискову гойдалку.
“У нас є вода, у нас є опалення. У нас є гаряча вода, харчування. Медпрацівники допомагають. Є теплі речі, є ліжко, є де усамітнитися”, – говорить родина лікарів.
Суспільне СумиНа питання щодо планів на майбутнє, Сергій відповідає так:
“До кінця війни будемо тут. Якщо доведеться, то й допомагати будемо й пораненим й цивільним. Медики – вибору небагато. А після війни вже й додому йти будемо”.
