Містична історія про глухівський будинок
Суспільство | 14:35, 26.12.2022
Поділитися
Поділитися в
Копіювати посилання
В середині жовтня Відділом НКС Сумського центру культури розпочато цикл публікацій в межах проекту «Давня казка», матеріали якого є результатами пошукової діяльності працівників центру, які долучилися до охорони усних традицій Сумщини шляхом фіксації давніх казок, бувальщин, легенд чи історій, пов’язаних із містикою. Всі розповіді подаються зі збереженням специфіки місцевих говірок. Сьогодні опублікована історія про містичний будинок:
«[Вам розповідала цю бувальщину бабуся?] Да, старенька бабуся, в 1888 році [народилася], Гречка Христина Андріянівна. Росказувала бабуся, був будинок, в якому говорили, що там… туди літає нечиста сила. І тей будинок був нещасливий, хто там після того не жив, люди хворіли, помирали не своєю смертю. Історія цього будинку дуже теж страшна.
Говорили, що там жила дуже гарна дівчина зі своєю матір’ю. І ту дівчину вподобала якась нечиста сила, щось таке, і літала. І ця дівчина почала хворіти, змінюватися в лиці, худнути. І дійшло до того, шо на ровному місці тіряла сознаніє, падала. І якась бабуся підказала, що треба робити, коли прилетає оце, оця нечиста сила до неї в гості. І прилітала вона після дванадцятої години ночі.
Ну і сказала: треба помити голову, розчесати волосся (раньше ж в дівчат довге волосся було), накрити лице волоссям і жувати сємечки соняшникові піджарені. Шоб оце хрумтіло. І прилетіла ж оця нечиста сила, доходить – незрозуміло, що це робиться. Питає: «Що ти робиш?» «Жую вошей». Ну це як би, як одлякала. Чому це так, не знаю. І більше не приходило.
Але в тій хаті як полтергейст. Скільки ту хату люди не купляли, не поселялися, там відкривался-закривалися двері, падала посуда розбивалася, переміщувалися меблі з місця на місце.
І вже при моїй пам’яті, я пам’ятаю той будинок [це в Глухові?] Да. Там жили люди і вони дуже часто мінялися там, господарі в цьому домі, не могли довго жити. І одна сім’я досить довго проживала, тому що вони не мали коштів купити другий будинок. І жінка почала хворіти, молода гарна жінка, почала дуже хворіти, як летаргічний сон. Вона могла ходити не пам’ятати, куди вона йде. Її шукали по декілька днів, знаходили і вона не могла сказати, де вона проживає, звідки вона прийшла і куди вона йшла. Ну і так вона молодою померла, залишилось двоє дітей. Чоловік теж помер не своєю смертю, він повісився. І так той будинок стоїть, туди навіть боялись до його підходити».
Розповіла Мірошниченко Наталія Олександрівна, 1966 р.н., народилася в місті Глухів. Зараз проживає в селі Перемога, Шосткинського р-ну, Сумської обл.
Записала Бреус Тетяна Олексіївна, директорка Перемозького СБК – філії КЗ «Центр культури» Глухівської міської ради.
Матеріал надала Олена Кобзиста, методист КЗ «Центр культури» Глухівської міської ради, Ілюстрація Анни Гавриленко.
