Конотопська битва: завідувач НЗ “Глухів” провів історичні паралелі

Історія 14:02, 13.07.2019
 Поділитися

Поділитися в

Суспільно-політичні процеси, що зараз відбуваються в Україні, об’єктивно змушують нас уважно вивчати історичний досвід середини ХVІІ ст. Адже, незважаючи на значну різницю в часі, при уважному зіставленні подій понад трьохсотлітньої давності із сьогоденням напрошуються чимало аналогій та історичних паралелей.

Саме їх намагалися відшукати завідувач науково-дослідного відділу Національного заповідника «Глухів» Юрій Коваленко і пенсіонери відділення денного перебування територіального центру соціального обслуговування населення Глухівської міської ради під час проведення тематичного заходу, присвяченого 360-й річниці Конотопської битви.

Як відомо з історії, причиною Українсько-російської війни 1658–1659 рр. стало проведення самостійної зовнішньої політики гетьмана Івана Виговського, яка розходилася з планами Москви: він уклав спочатку угоду зі Шведським королівством у Корсуні, яке перебувало у стані війни з Московським царством, а потім і Гадяцька угода із Річчю Посполитою також суперечила тому, що хотіла Москва стосовно України. Зовнішні чинники слугували однією з тих причин, які підштовхнули до того, що Москва ввела свої війська на територію України і розпочалася війна, в межах якої відбулася Конотопська битва.

7-9 липня 1659 р. війська українського гетьмана Івана Виговського за підтримки кримських татар завдали під Конотопом нищівної поразки війську Московської держави. Для молодої козацької держави вона була першою доволі масштабною і вельми успішною сутичкою з армією колишнього союзника й протектора, для московської ж сторони поразка під Конотопом стала однією з найчорніших сторінок її військового мартирологу.

Джерело: НЗ “Глухів”

comments powered by HyperComments
Нагору