Голос війни, що долинув крізь роки: Есмань прощається з воїном, який не повернувся зі сходу
Поділитися в
Копіювати посилання

Есманьська громада знову занурилася в траур. 22 листопада сюди прийшла звістка, яку так довго боялися почути і все ж таїли крихту надії – підтверджено загибель уродженця села Кучерівка, мужнього оборонця України Анатолія Вікторовича Новикова. Він вважався зниклим безвісти майже два роки.
Анатолій загинув 22 лютого 2023 року, у дні, коли на Донеччині не вщухали тяжкі бої. Старший солдат 3-го мотопіхотного взводу мужньо тримав позиції під Вугледаром, де ворог кинув значні сили на штурм. Під час інтенсивних атак, виконуючи свій обов’язок перед країною і побратимами, він загинув, залишивши після себе порожнечу, яку вже нікому не заповнити.
Для рідної Кучерівки Анатолій був не просто воїном. Він був сином, другом, людиною, яка з тихим характером несла в собі велику силу. Тепер його шлях додому – це не обійми рідних, а трагічне підтвердження, яке стискає серця всіх, хто його знав.
У громаді кажуть: коли гине захисник, темнішає небо над кожним селом. І сьогодні воно справді стало важчим, мов камінь. Гіркота втрати відчутна в кожному слові співчуття, у кожному погляді, спрямованому в далечінь, де колись стояли його бойові побратими.
Есманьська громада глибоко сумує разом із родиною та близькими Героя.
Пам’ять про Анатолія Новикова – відданого воїна, патріота та достойного сина України – житиме доти, доки про нього говоритимуть, доки його ім’я звучатиме у молитвах та в серцях земляків.
Вічна пам’ять і слава Герою!