Глухівський підприємець за власний рахунок реанімує “вбиту” дорогу
Поділитися в
Копіювати посилання

Дорогу, що веде до суконної фабрики, місцеві лаконічно називають “гірше нікуди” через її критичний стан. І якщо взимку крига вирівнюває ями і тріщини, то весна зазвичай наповнює їх водою і брудом. Через особливості болотистого грунту в цій місцевості проїзна частина більше нагадує бездоріжжя. Особливо в дощові пори року. Тож, суцільні вибоїни викликають безліч нарікань з боку водіїв автотранспорту та жителів, які долають тернистий шлях до своїх домівок. До того ж, через навантаження дорога дедалі погіршується, що ускладнює пересування громадського транспорту. Чим повільніше їдеш, тим далі будеш. Цим правилом користуються всі шофери без винятку, бо на цій дорозі не розженешся.
Капітально тут не проводилися ремонтні роботи. Не враховуючи грейдера, який влітку міняв ситуацію до перших сезонних опадів. Люди постійно бідкались, що в цій окрузі “не пройти не проїхати”. Втім, поки одні ремствували, інші – будували плани, як змінити ситуацію на краще.
Нещодавно жителі вулиці Дорошенків стали свідками того, як горезвісний шлях засипається цегляним бієм та іншими відходами будматеріалів. Як з`ясували журналісти Глухів.INFO, виправити катастрофічну ситуацію певної ділянки вирішив місцевий підприємець Євгеній Тищенко.
За його словами, цю дорогу він замислювався зробити давно. Більше того, задля реалізації задуму Євгеній цілих два роки збирав залишки від будівельних матеріалів. Коли настав довгоочікуваний момент – фундаментальний намір зрушився з місця і процес пішов!
Підлаштувавшись під погодні умови з урахуванням стану ґрунту, молодий підприємець залучив своїх працівників, щоб здійснити сміливий замисел. Колективний ентузіазм спонукав підключитися до роботи і добровольців. Так, спільними зусиллями 11 чоловіків завзято долучилися до доброї справи. Зі слів Євгенія Петровича, працювали вони три дні і вже на частину дороги пішло приблизно 112 тон, а це 25 вантажівок!
Чоловік підкреслює, що вимостка дороги – його особиста ініціатива, підґрунтям якого стало заповітне бажання зробити життя містян комфортнішим.
Справа в тому, що Євгеній Петрович вже не вперше займається меценатством в плані благоустрою міста. Ще в 2015 році він зробив шмат дороги по вулиці Дорошенків в аналогічний спосіб. І тоді, за словами підприємця, люди як і зараз сприйняли його внутрішнє спонукання з осудом. Втім, невдоволення мешканців тутешньої вилиці було тимчасовим, бо згодом виявилося, що в сезони дощів до їх помешкань тепер може добратися карета “швидкої” чи інші служби. Та й у самих людей зрештою з`явилася можливість виїхати з двору і не застрягнути, як було до цього.
Для Євгенія, життєві пріоритити попри засудження залишаються непорушними. Він переконаний, що потрібно працювати і йти до свої мети всупереч перешкодам: “Я обрав такий шлях! Осуд – це доля слабких, а діяти – доля сильних!”
Підприємець зауважує, що розрівняний на дорозі бій з часом осяде у вогкому ґрунті і шлях стане більш зручним та чистим.
Підсумовуючи, Євгеній ділиться про неосяжність мрій та планів на майбутнє в нашому місті. Тож, бажаємо успіхів йому у добрих справах!

