Глухівчанку турбує питання законності добровільно-примусового дозвілля у садках

Батьки хочуть, аби їхні діти були щасливі, здорові, успішні і розвинуті. Зрозуміло, батьки хочуть для своїх дітей тільки найкращого. У наш час виникає чимало суперечок, як максимально розвинути потенціал дитини: які саме заняття й книги добирати для її розвитку, чи використовувати комп’ютери або телевізор для навчання, або скористатися послугами, які пропонують у дитсадках за окрему сплату? Це може бути вивчання іноземної мови, різноманітні гуртки, або культурне дозвілля у вигляді постановочних театрів.

Деякі з батьків раді такій пропозиції, бо самі за різних обставин рідко відвідують культурні заходи. Інші – просто змушені погодитися на цю пропозицію, щоб їхня дитина не почувалася обділеною.

Але ж є батьки, які задаються питанням законності сценічного виду мистецтва, за яке треба платити. Болючу, але актуальну тему підняла на просторах соцмережі Аліса Ковальова:

“Друзі, шановна спільното!!м.Глухів Сумська область.Ситуація наступна: у ДНЗ один раз на місяць, а буває і частіше під час навчально-виховного процесу, зазвичай у першій половині дня, до нас приїздять платні театри. Ціна задоволення різна: від 10 до 35 грн. Діти мої рідко таке відвідують, а одного разу мені вихователька сказала: “Раз не йде в театр, то забирайе додому, бо хто з ним сидіти має. Вихователі з дітьми йдуть, а няня має свої справи і не вправі сама за ним сидіти доглядати!”Це не питання ціни і матеріального мого стану. Для мене це питання законності таких заходів, доцільності їх проведення…Адже існує план-розпорядок дня, заняття тощо. А тут безальтернативно: платіть, піднімайте театри, або дитина сидить годину грається сама!На скільки законні такі “театри”?”, – написала жінка.

Очільниця Управління Державної служби якості освіти в Сумській області Алла Рябуха дає обґрунтовану та змістовну відповідь:

“Відповідно до п.4 ст.23 Закону України «Про дошкільну освіту», передбачено введення додаткових освітніх послуг, які не визначені Базовим компонентом дошкільної освіти, лише за згодою батьків дитини або осіб, які їх замінюють, за рахунок коштів батьків або осіб, які їх замінюють, фізичних та юридичних осіб на основі угоди між батьками або особами, які їх замінюють, та дошкільним навчальним закладом у межах гранично допустимого навантаження дитини.»

Отже, додаткові освітні послуги (в даному випадку «театр») можуть бути наданні у комунальному дитсадку лише на основі угоди між батьками та керівництвом ДНЗ.

У «Роз’ясненні МОН щодо затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форм власності (постанова КМУ від 27 серпня 2010 р. №796)» говориться наступне: «…надходження, отримані за надання платних освітніх та інших послуг, які не передбачені переліком груп власних надходжень бюджетних установ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2002 р. N 659 “Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання”, до внесення до нього в установленому порядку змін, зараховуються до доходів спеціального фонду державного бюджету як плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх функціональними повноваженнями, або як надходження бюджетних установ від господарської та/або виробничої діяльності, якщо такі надходження отримані внаслідок зазначеної діяльності».

У Листі МОН України № 1/9-813 від 15.11.13 “Про організацію додаткових освітніх послуг у дошкільних навчальних закладах” говориться наступне: «Надання додаткових освітніх послуг повинно знайти своє відображення у кошторисі бюджетної установи, зокрема, щодо отриманих від надання таких послуг доходів та понесених установою видатків на організацію та проведення додаткових занять та профілактичних заходів».

Отже, надходження, отриманні за надання платних послуг (освітніх, культурних, спортивних та інших) мають бути зараховані на спецрахунок ДНЗ. Плата за послуги має бути здійснена у безготівковий спосіб.

У «Роз’ясненні МОН щодо затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форм власності (постанова КМУ від 27 серпня 2010 р. №796)» читаємо також: «Відповідно до законодавства платні освітні та інші послуги надаються навчальним закладом у позанавчальний час та поза діяльністю, яка фінансується за рахунок загального фонду державного та місцевого бюджетів.»

Якщо в штатному розкладі дитсадка немає акторів, то виконавцем послуги тоді є «театр» (субє’кт господарської діяльності). Якщо послуга надається на території дитячого садочка, то між керівником ДНЗ та СГД має бути укладений договір оренди.”, – говорить Алла Петрівна.

Отже, у примусовій формі ніхто не може зобов`язати батьків сплачувати за культурне дозвілля дітей, а послуги переїзних театрів без укладення відповідної угоди з керівництвом освітнього закладу – є незаконними.