Глухівчанка висловлює вдячність бригаді швидкої медичної допомоги за врятоване життя її чоловіка
Поділитися в
Копіювати посилання

Допомога медиків найчастіше сприймається людьми як банальне виконання службових обов’язків, проте є й такі ситуації, після яких хочеться гаряче подякувати фахівцю за кваліфіковану допомогу і навіть подвиг. Ситуація, в якій опинилася сімейна пара глухівчан – яскраве тому підтвердження.
Як розповіла Лідія Миколаївна, вони з чоловіком перебували на дачі, займалися городніми справами. Раптом Петро Олександрович поскаржився на погане самопочуття. Дружина одразу вирішила відвести його у будиночок перепочити, але ситуація загострилася – чоловік впав на диван, весь збліднів. Як говорить Лідія Миколаївна, йому було настільке погано, що він навіть вирішив попрощатися з нею: “Я взяла його за руку, а він не зміг її стиснути у відповідь. Сказав пробач за все, пробач, що інколи ображав…він прощався зі мною і з життям”, – зі сльозами згадує вона.
Жінка поспіхом набрала 103, максимально можливо пояснила обставини і щоб не гаяти часу ще до приїзду “швидкої” дослухалася до всіх консультацій медика в телефонному режимі.
На момент приїзду бригади швидкої допомоги, ситуація зі станом здоров`я Петра Олександровича кардинально не змінилася. Зі слів Лідії Миколаївни, екстренка доїхала швидко, медики взялися оперативно проводити реанімаційні заходи, робили надможливе, щоб стабілізувати стан чоловіка. Жінка підкреслює, що їхні злагоджені професійні дії допомогли уникнути біди, адже у Петра Олександровича – це вже другий інфаркт.
“Хочу висловити слова щирої вдячності бригаді швидкої, а саме: фельдшерам Наталії Сліпушко, Олегу Гніденку і водію Олександру Онічку. Вони діяли професійно, швидко, якісно. Були уважними, чуйними. Саме завдяки медикам швидкої вдалося врятувати мого коханого чоловіка. Вони і мене встигали заспокоювати, бо в такий момент мені важко було стримувати емоції. Після того, як вони реанімували Петра, було прийнято рішення відправити його на Суми цією ж бригадою швидкої. Там у лікарні йому зробили операцію. Кожен співробітник екстреної допомоги вклав свою душу та серце, а це половина шляху до нашого одужання. Дякую за таке ставлення до цінності життя та здоров’я чоловіка. Після всього побаченого і пережитого я хочу сказати, що на такій роботі можуть працювати тільки фанати своєї справи, люди, які, крім професійних якостей, мають залізні нерви, терпіння, добре серце. Ми з чоловіком вітаємо мужніх борців за життя людей із наступаючим святом. Будьте й самі здорові!”, – подякувала медикам Лідія Миколаївна Чуга.