Остання розмова з рідними стала прощальною: Глухівська громада втратила Михайла Берчанова

Михайло народився у Глухові 27 квітня 1976 року. Тут минали його юнацькі роки, формувався характер і міцнів життєвий гарт. Навчався у ЗОШ №3, згодом здобув спеціальність у професійно-технічному училищі, а потім закінчив Глухівський агротехнічний коледж.

​Трудовий шлях Михайла розпочався рано: вже у вісімнадцять років він почав працювати у Сумській філії «Газмережі» – спочатку електрозварювальником, а згодом слюсарем.

У дев’ятнадцять був призваний на строкову службу до армії, а після демобілізації повернувся на рідне підприємство, що відповідає за розподіл блакитного палива. Він зарекомендував себе дбайливим, працьовитим господарем і справжнім майстром своєї справи.

Тридцять років разом, пліч-о-пліч, пройшли Михайло Володимирович із дружиною Аллою Миколаївною. Вони познайомилися ще юними під час відпочинку. Втім, випадкова зустріч стала початком гармонійного, нерозривного союзу, сповненого ніжності, кохання та взаємоповаги. У цьому щасливому шлюбі народився син Олександр – продовження батьківської сили та мудрості. Для своєї родини Михайло був надійною опорою: дружина завжди відчувала поруч із ним тепло, щиру турботу та впевненість.

​Михайла згадують як добродушну людину світлої душі з великим серцем: чуйного, компанійського, готового повсякчас прийти на допомогу. У вільний час він любив природу, збирав гриби, захоплювався риболовлею та полюванням. Він мав чимало планів на майбутнє, яким, на жаль, не судилося втілитися…

Того фатального вечора 31 липня ніщо не віщувало лиха. Михайло перебував на робочому місці. Напередодні трагедії він поговорив телефоном із дружиною та сином. А вже за кілька хвилин після цієї останньої розмови його життя обірвав ворожий безпілотник. Травми виявилися несумісними з життям.