Глухівчанка написала книгу під час війни: «МАЧУХА» — щира і гостра історія, що народилася в темні часи

Ця книга не з’явилася раптово. Вона визрівала повільно. Між сиренами. Новинами з фронту. Окупацією півдня і внутрішньою напругою, в якій слова звучать особливо гучно. Повість «МАЧУХА: про що не розкажуть дітям» – літературна подія, за якою стоїть особистий досвід, довгий шлях і голос авторки, що не боїться бути чесною.

Глухівчанка Альона Васильченко написала книгу, яка чекала свого часу майже три роки – і дочекалася!

Повість «МАЧУХА», завершена влітку 2022 року, побачила світ у 2025-му у видавництві «Грамота», одному з найавторитетніших в Україні. І це той випадок, коли очікування не розчинилося. Навпаки, загартувало текст.

Альона Васильченко добре відома в культурному середовищі як поетеса, прозаїкиня та авторка пісенних текстів. Зокрема, вона співпрацювала з народним артистом України Павлом Зібровим, для якого писала слова пісень. Цей досвід – ще один доказ її вміння працювати з емоцією, інтонацією та людським почуттям у різних жанрах – від поезії до музики і прози.

Вона родом із Глухова – міста, де слово завжди має вагу, а тиша між рядками часто говорить більше за прямі формулювання. І навіть живучи нині в Одесі, Альона не втрачає зв’язку з рідним містом. Навпаки – саме в найтривожніші моменти, коли Глухів зазнавав потужних ворожих атак, вона писала вірші, що ставали емоційною реакцією на біль, страх і незламність рідної землі. Її коріння – не географія, а внутрішній код, який чітко відчувається в кожному тексті.

«МАЧУХА» стала для авторки особливою. Передусім тому, що це історія кохання, хоча сама Альона зізнається: любовні сюжети – не її звичне поле. Можливо, саме тому ця повість звучить так несподівано щиро. Без солодкавості. Без фальші. З живими героями, які болять, помиляються, мовчать і вибухають емоціями.

Текст писався під час окупації Херсона і Херсонщини – у час, коли реальність ламала звичні координати. У книзі багато півдня: гарячого, дикого, різкого. Півдня, де почуття не приховують, де любов може бути не ніжною, а важкою, навіть небезпечною. І цей південний вайб відчувається в кожному абзаці – у ритмі мови, у характерах, у напрузі між героями.

Час у «МАЧУСІ» не прив’язаний до конкретної дати. Це історія, яка могла статися будь-коли. Саме тому вона працює – не як реконструкція минулого, а як емоційний досвід, що легко переноситься в сьогодення. Тут важливе не «коли» і не «де», а «як» і «чому».

У центрі сюжету Макар. Після смерті дружини він приводить у дім іншу жінку. Він її не любить. Вона – зовсім не та, кого тут чекали. І з цього моменту починається історія, в якій немає простих відповідей, зате є справжні людські реакції: біль, ревнощі, злість, мовчазна ніжність і почуття, що проростають там, де, здавалося б, нічого не мало вирости.

Стиль Альони Васильченко густий, образний, тілесний. Вона пише так, що текст хочеться не просто читати, а проживати. Її мова жива, соковита, місцями різка, але завжди точна. Це той випадок, коли література не намагається сподобатися – вона говорить як є.

Важливо й те, що шлях цієї книги був довгим. Майже три роки пошуку видавця, робота з рукописом, внутрішні сумніви — усе це передувало моменту, коли історія нарешті отримала папір, обкладинку і читача. І тепер «МАЧУХА» – не просто особистий текст авторки, а повноцінна книжкова подія.

Сьогодні повість доступна в інтернет-книгарнях, офлайн-магазинах, у видавництві «Грамота», а також безпосередньо в авторки – у форматі авторського примірника. Попереду – нові тексти, нові книги і, схоже, новий етап у творчості глухівської письменниці.

Бо іноді саме історії, написані в найтемніші часи, залишаються з нами надовго.

Вихідні дані:

«МАЧУХА: про що не розкажуть дітям» : повість / Альона Васильченко.

Київ : Грамота, 2025. — 248 с.

ISBN 978-617-559-049-2