«Я – бібліотекар! Я все можу!»: бібліотекарка з Глухівщини про професію мрії та виклики сучасності

КЗ «Дунаєцька бібліотека – філія» КУ «Глухівська публічна бібліотека» Глухівської міської ради долучилася до флешмобу #ябібліотекартомущо. Його учасники діляться власними історіями, мріями й поглядами на бібліотечну справу.

Антоніна Куліш щиро розповіла про свій професійний шлях:

«Моя професія – найпрекрасніша професія! Бібліотекар – немов провідник, який книжковий світ читачам відкриває… Дуже давно, майже п’ятдесят років тому, я мріяла стати бібліотекарем. Я читала книжки на перервах, після уроків, вдома… І ось тепер я працюю у сільській бібліотеці. Я – бібліотекар!»

Проте шлях цей не завжди був простим. Часто знайомі кепкували: «Ой, ну видаєш книжки малечі та дорослим… Дихаєш пилом книжковим… Зарплатня невисока…». Та, як каже бібліотекарка, вона ніколи не ображалася:

«Люди часто думають, що в бібліотеці будь-хто може працювати. Але бібліотечна професія вимагає знання й практичних навичок. Сучасний бібліотекар має бути і фахівцем з ІТ, і культурологом, і літератором, і навіть психотерапевтом».

Сільська бібліотека сьогодні – це не лише книги. Тут проводять заходи для дітей і дорослих, зустрічі з педагогами, спільні проєкти.

«Я люблю своїх читачів, хоча всі вони дуже різні: одні відкриті, балакучі, інші – мовчазні й сором’язливі. Кожен приходить зі своїм питанням, і тому я постійно читаю книжки не тільки на свій смак, але й для того, щоб відповідати маленьким “запитайликам”», – з усмішкою ділиться бібліотекарка.

Попри те, що книжковий фонд майже не оновлюється, жінка знаходить шляхи виходу – шукає людей в інтернеті, які передають нові книги для сільської бібліотеки.

«Так, гаджети заполонили інформаційний простір. Але я хочу, щоб наші бібліотеки процвітали, щоб у них завжди було багато читачів. Адже я – бібліотекар! Я все можу!»

Ця щира сповідь ще раз доводить: бібліотекар – це не просто професія, а покликання, любов до книги та людей.