Жінка, що запалює серця словом: відома журналістка з Глухова святкує поважний ювілей

Сьогоднішня зустріч у глухівському укритті, де зібралися волонтерки та внутрішньо переміщені особи з організації “Турбота про літніх в Україні”, стала справжнім ковтком доброти, мудрості й душевного тепла. Її провела бібліотекарка Ніна Шубнікова — людина, що вміє торкатися серця словом.

Програма заходу була напрочуд цікавою. Розпочали з огляду газети «Здоров’я і довголіття».

Уважно слухаючи, жінки записували корисні поради — як берегти здоров’я, залишатися активними, що їсти, як рухатися, чим наповнювати серце, щоб жити довго й щасливо.

Далі пані Ніна розповіла про довгожителів Глухівщини — тих, кому вже 90, 95 і навіть більше 100 років! Про їх життєвий шлях та секрети довгого віку написано в місцевих газетах, і ці прості, життєві істини ще довго залишаться у серцях присутніх.

Та й самим жінкам є з кого брати приклад. 21 червня святкувала свій 90-річний ювілей Ніна Іванівна Родинська, яка довгі роки була душею клубу «Надвечір’я». Її життєвий шлях — приклад сили, доброти і невтомної праці. Про це з любов’ю розповіла Тамара Александренко.

Ніна Іванівна не лише працювала телеведучою, журналісткою, створювала цікаві рубрики в газеті «Неделя», але й написала зворушливі спогади про своє дитинство та рідну тітку Єфросинію у збірці «Бути людиною». Ця книга зберігається в бібліотеці — і кожен, хто її прочитає, відчує, як жива ниточка доброти з’єднує покоління.
Її життєвий маршрут проліг аж до Камчатки, де вона, ще молода випускниця Полтавського педагогічного інституту, разом з чоловіком-військовим почала нову сторінку — стала працювати на щойно створеному телебаченні. Але хоч де б вона була, Ніна Іванівна всюди сіяла світло — і словами, і справами.

Навіть на пенсії вона не зупинилася — більше 15 років знову й знову збирала навколо себе людей у клубі «Надвечір’я», де панувала атмосфера тепла, щирості, людяності.

Сьогоднішні учасниці зустрічі згадували ці вечори з любов’ю й вдячністю. Ніна Іванівна для них — не просто приклад, а справжній символ активного, наповненого змістом життя. Бібліотекар доповнила розповідь захопливими історіями з журналістської практики ювілярки, які викликали усмішки, а подекуди й сльози зворушення.

Такі зустрічі — це не просто години, проведені разом. Це момент, коли душа відпочиває, серце розквітає, а пам’ять тримає найцінніше — живу, щиру людську історію.

У світі, де так багато шуму, війни й тривоги, такі тихі розмови — як молитва. І доки ми пам’ятаємо таких, як Ніна Іванівна Родинська, — ми несемо світло.

На фото Ніна Родинська в день свого ювілею. Світла, красива, гідна жінка біля святкового торта з цифрою, яка вражає! Символ життєвої сили, мудрості й жіночої гідності. У цих очах — тисячі добрих справ, турбота про інших, любов до рідного міста й людей.

“Вона – наше натхнення й гордість! Здоров’я вам, Ніно Іванівно, теплоти, уваги й ще багато мирних сонячних днів”, – зичить Глухівська публічна бібліотека.