Орден “За мужність”: Рідним загиблих військових з Глухова вручили посмертні нагороди

Суспільство | 18:56, 29.08.2024
 Поділитися

Поділитися в

Сьогодні, 29 серпня, голова Сумської ОВА Володимир Артюх вручив сім’ям загиблих воїнів державні нагороди – ордени «ЗА МУЖІСТЬ» ІІІ ступеня за високий патріотизм, мужність та відданість українській державності.
Посмертно були нагороджені:

Олександр Віталійович Лебедєв

Молодший сержант Олександр Лебедєв (20.04.1977-25.02.2023) загинув від рашистського обстрілу при виконанні бойових завдань, віддано та мужньо захищаючи рідну землю.

45-річний Олександр – яскравий приклад справжнього українця. До повномасштабного вторгнення він багато років працював у місцевому ТОВ «Велетень», був високопрофесійним комбайнером-трактористом. Свою роботу обожнював, пишався, що дотичний до хліборобської праці, говорив, що ніколи не поміняє свій фах на щось інше. Але без роздумів вдягнув форму ЗСУ вже у перші дні рашистського вторгнення.

У Олександра попереду мали бути довгі й щасливі роки, наповнені турботою про родину, улюбленою роботою і спілкуванням з друзями, але ворожий снаряд обірвав його життя. За словами рідних, це сталось під час бою, Олександр прикривав евакуацію поранених.

Остап Віталійович Шекера

Молодший сержант Остап Шекера (23.07.1973) прийняв свій останній бій на позиціях під Вугледаром 25 вересня 2023 року.

Його остання дорога додому була довгою, бо довелось робити аналіз ДНК.
Свій 50-річний ювілей Остап Шекера зустрів у війську, бо за місяць до дня народження отримав повістку. Він був військовим пенсіонером, до ТЦК звертався у перші дні повномасштабного нападу росії, але його попросили почекати. Наміру відсидітись не мав.
Потрапив у легендарну 72-гу окрему механізовану бригаду імені Чорних Запорожців на один з найтяжчих відрізків фронту, під Вугледар. Остап Олегович був досвідченим військовим, мав за плечима три контракти у ЗСУ, свого часу був у складі миротворчих бригад в Іраку. Працював у системі Державної кримінально-виконавчої служби, у ДСНС.
Він – корінний глухівчанин. Все життя прожив у Глухові, мав багато друзів. Його характеризують як дуже принципового, чесного і відповідального чоловіка. За найвищу цінність вважав справедливість, завжди допомагав тим, хто потребував.
Олександр Володимирович Максимович (07.04.1978 – 12.03.2022)

12 березня 2022 року смертельне поранення отримав старший прапорщик Олександр Володимирович Максимович, командир відділення 1 мінометного взводу 2 мінометної батареї 16 ОМПБ.

Він до останнього подиху захищав Україну і поклав життя, захищаючи рідну землю від російських окупаційних військ.

Ми будемо завжди пам’ятати подвиги наших Героїв!

comments powered by HyperComments