На Сумщині декомунізують Дружбу

Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав перейменування 7 міст та ще 44 селищ, назви яких не відповідають стандартам державної мови чи містять символіку російської імперської політики. Про це повідомляє «Громадське» з посиланням на члена Комітету, народного депутата України Романа Лозинського.

Назви змінять 7 українських міст, серед них і м. Дружба, яке стане м. Журавське.

Крім того, Сєвєродонецьк хочуть перейменувати у Сіверськодонецьк (Луганська область), Первомайськ — Сокологірськ (Луганська обл.), Першотравенськ — Шахтарське (Дніпропетровська обл.), Красноград — Берестин (Харківська обл.), Первомайський — Златопіль (Харківська обл.), Ватутіне — Багачеве (Черкаська обл.).

У мерії Дружби пояснили, чому місто збираються перейменувати на Журавське

“ЧОМУ САМЕ ЖУРАВСЬКЕ???

Давайте трохи згадаємо історію…

До речі, міською радою подавалася пропозиція щодо назви Михайлівське, але нам її не погодили і Верховною Радою прийнято рішення згідно історчних фактів.

Колись тут у межах міста протікала ріка Журавель, широка і повноводна. Русло ріки збереглося до теперішнього часу, а замість річки залишився струмок, який несе свій скромний водний багаж у річку Івот.

В поймах р.Журавель мешкали численні скопища журавлів, що і послужило походженню назви місцевості, самої річки і поселень, які виникли тут – Журавлине городище, потім Журавка і Юрасівка, названа ім’ям козака Юрася, який поселився в цих місцях.

Вперше с.Журавка і с.Юрасівка згадуються в історичних документах у 1668 р.

Відомості про засновників Хутора-Михайлівського:

Володів цими землями поміщик Андрій Гамалія, син якого був прибічником І.Мазепи. Після Полтавської битви ці села Петро І відібрав у зрадника Гамалії і подарував їх видатному дипломатові генерал-адміралу Головину Федору Олексійовичу. Постійні роз’їзди і утримання пишного дипломатичного оточення потребували грошей, і Головин продав даровані йому землі українському магнату Василю Кочубею, Генеральному судді.

У 30-х роках ХІХ ст. навколишні землі купив у нащадків В.Кочубея таємний радник Глухівського повіту Чернігівської губернії, мільйонер Артемій Якович Терещенко і у 1835 р. побудував цукровий завод, про що згадується в історичних джерелах. Поряд з заводом виросло робітниче селище, яке А.Я. Терещенко назвав на честь сина Михайла – Михайлівським”, – йдеться в повідомленні.