Глухівчанин тримає оборону не на журналістському фронті, а на військовому

Коли війну відчуваєш зовсім поряд, не з екранів ТБ та телеграм-постів, то стаєш на захист країни попри статки і статус. Бідний ти, чи багатий, відомий, чи пересічний – неважливо.

Глухів.INFO вітає всіх, хто захищав нашу країну і продовжує це робити після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Саме цим людям ми вдячні за те, що маємо можливість жити, любити та вірити у перемогу нашої країни.

Але особливу увагу ми приділяємо нашим колегам, які зголосилися служити в армії й боронять рідну неньку зі зброєю в руках. Сьогодні наш герой – Віталій Трохименко.

У мирному житті Віталій був професійним фотографом, робив світлини виступів та концертів. У нього був різний тематичний контент: про освіту, медицину, культуру та інші сфери життя під час війни. Впродовж двох десятків років його роботи розміщувалися в “Народній Трибуні”, “Глухівщині”, “Тижні”. На ентузіазмі працював і з нашим виданням.

Завдяки невтомній праці Віталія ми бачили, як і чим живе наше прикордонне містечко, як працюють його фахівці, як функціонують всі служби міста. Він завжди намагався показати читачам “обличчя війни”, яка забирає життя та руйнує долі. Не оминав увагою героїзм і стійкість ЗСУ та українського народу, наших сміливих і відважних земляків. Стійко виконував службовий обов`язок, коли містяни зазнавали лиха від ворожих прильотів. Тисячі світлин, в яких відображені правда і життя такими, які вони є…без купюр і прикрас! Він завжди наголошував: “Найцінніше у фото – це історія! В знімках зупинена мить.”.

Він, як і ніхто з нас не був народженим для війни та реальність не залишає вибору. Нині Віталій відстоює незалежність на таких позиціях, де дуже гаряче.

“Коли призвали, я пішов. В тилу відбувається гра напівтонів, самоцензура і ступання по “тонкій кризі”. А на війні все просто – ворог перед тобою. Служба на фронті навчила радіти дрібницям, помічати їх. Інколи сам факт, що ти попри все живий і відносно здоровий – це вже неабиякий привід для свята. А ще служба навчила, що всі плани, навіть на день, можуть полетіти шкереберть, і краще цим не перейматися.”, – ділиться воїн.

Вдома на захисника чекають діти і дружина, а ще колеги, які бажають Віталію сил і витримки: “Вистоємо.Переможемо!”