72-річна пенсіонерка з Глухова в’яже шкарпетки воїнам на фронт

Під час війні нам потрібно об’єднання на всіх фронтах нашого життя. Кожна людина допомагає як може. Свій внесок роблять і люди похилого віку, які маленькими людяними діями наближають перемогу. Одна з них Ченгери Валентина Григорівна. Народилася вона 16 листопада 1950 року у далекому Сибіру, де провела дитинство, молодість і зустріла кохання свого життя, майбутнього чоловіка – Олександра Сергійовича.

Прожили довге життя пліч о пліч з коханим і народили двох дітей – Сергія та Олену. В Сибіру залишилися родичі, зв’язок з якими обірвався вже давно. На жаль, війна внесла корективи у життя всіх людей і ті, кого пов’язували кровні вузи, стали чужими. Глухів став їм рідним домом, тут вони жили, працювали, виховували дітей, знаходили друзів.

П’ять років тому Валентина Григорівна втратила чоловіка, переживала горе дуже важко, сама захворіла і тепер , щоб підтримувати здоров’я, має їздити раз в три місяці в Суми на хіміотерапію. Щоб себе розрадити, Валентина Григорівна почала плести шкарпетки і з часом це вже переросло в хобі. Знайома волонтер дізналася про її пристрасть і запропонувала співпрацю. Вона приносила нитки, а Валентина Григорівна плела шкарпетки на фронт військовим. Так і почалося її інше життя, де у кожній парі шкарпеток любов і вдячність, надія на те, що вони зігріють холодними ночами ноги наших воїнів.